http://www.debian.org/logos/openlogo-nd-50.png http://www.debian.org/Pics/debian.png

DebianUkrainian > uk/DebianReview

Translation(s): Українська

Історія проекту

Debian - масштабний проект, метою якого є створення універсальної вільної операційної системи та програмної інфраструктури для неї. Офіційна назва - Debian GNU/Linux - визначає Debian, як систему, що працює на ядрі Linux та в більшості використовує програмне забезпечення, розроблене в рамках проекту GNU Фундацією Вільного Програмного Забезпечення (FSF, Free Software Foundation). На сьогодні, разом з ядром та базовою системою, що формують власне операційну систему, в Debian входять понад 29,000 пакунків різноманітного програмного забезпечення. Пошук розробниками загальноприйнятих та універсальних рішень найрізноманітніших проблем дозволило Debian, на відміну від інших дистрибутивів, працювати не лише на ядрі Linux: існують успішні проекти перенесення Debian на ядра Hurd, FreeBSD, тощо.

Найкраща в світі система керування пакунками дозволяє за лічені хвилини встановити необхідну програму без необхідності розбиратися зі складними залежностями. Крім цього, існують витончені засоби для налаштування або збірки програми з врахуванням усіх побажань користувача. Будь-яка програма легко може бути оптимізована для виконання на певному комп'ютерному обладнанні.

Про популярність Debian як серед розробників, так і серед користувачів, свідчить й існування безлічі цікавих та різноманітних проектів, котрі базуються на "чистій" Debian-системі. Найвідоміші з них це - Ubuntu, що на сьогодні вважається одним з найдружелюбніших Linux-дистрибутивів та Knoppix, найпопулярніший Live-CD дистрибутив.

Кількість користувачів Debian постійно зростає. Завдяки цьому ви завжди зможете знайти підтримку у своєму прагненні ознайомитись з цією гнучкою та технологічно довершеною операційною системою.

Вперше дистрибутив Дебіен анонсував Іен Мердок, тоді студент Унівеситету Purdue, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему "Випуск Дебіен Лінукс" ("Debian Linux Release"). Назва "Дебіен" була утворена від перших літер його імені та його тодішньої дівчини (тепер дружини) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Лінукс та ГНУ, старанно і добросовісно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.

На початку проект розвивався повільно, перші версії 0.9х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші порти на інші архітектури розпочались у 1995 році і перший випуск 1.х було здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс (Bruce Perens) замінив Іена Мердока на посаді лідера проекту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проектом та його користувачами. За результатами обговориння у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Дебіен, котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації "Програми в інтересах суспільства", котра б опікувалась проектом і вирішували фінансові та юридичні питання.

У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, котра базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс покинув проект. Учасники проекту провели вибори нового лідера та випустили два нових випуски гілки 2.х, кожен з котрих включав все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проект на ядрі, відмінному від Лінукс - Дебіен ГНУ/Хард (Debian GNU/Hurd). У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Дебіен - Corel Linux та Stormix's Storm Linux, котрі зараз більше не підтримуються.

Наприкінці 2000 у Проекті відбулися значні зміни в практиці архівування та випуску стабільної версії, реорганізовано архіви програм, введено сховища пакунків ("package pools") та створення тестової гілки як тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференцію під назвою Дебконф (Debconf), на котрій обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.

У версії 4.0 вперше за історію проекту з дистрибутиву було викинуто одну з підтримуваних процесорних архітектур - m68k.

Випуски

Випуски

Версія

Кодове ім’я

Дата виходу

6.0

squeeze

6 лютого 2011

5.0

lenny

14 лютого 2009

4.0

etch

4 травня 2007

3.1

sarge

6 червня 2005

3.0

woody

19 липня 2002

2.2

potato

14 серпня 2000

2.1

slink

9 березня 1999

2.0

hamm

24 липня 1998

1.3

bo

2 червня 1997

1.2

rex

12 грудня 1996

1.1

buzz

17 червня 1996

0.93R6

грудень 1995

0.93R5

березень 1995

0.91

лютий 1994

Наступна стабільна версія буде мати назву «Уіззі» (Wheezy)

Розроблювані версії

Розроблювані пакунки програм вивантажуться до нестабільної (відомої також як Сід) та експереминтальної гілок проекту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але з специфічними для Дебіен модифікаціями, котрі можуть викликати проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експерементальної гілки.

Після тимчасового перебування в нестабільній вітці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо в ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.

Поскільки оновлення стабільних випусків Дебіен не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів воліють тестову та нестабільну вітки з новішими пакунками. Проте, ці вітки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно поновлень безпеки (джерело).

Переваги та недоліки

Система Дебіен постачає понад 18200 скомпонованих пакунків. Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але поскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Дебіен є деяка застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Дебіен 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т.зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі і для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.

Тестова вітка часто містить оновлене програмне забезпечення котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати дивлячись на назву вітки. Проте відразу після нового випуску у ній відбуваються значні зміни.

Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні у офіційній системі Дебіен оскільки вони не відповідають вимогам Проекту.

Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями розглядаються проектом як не повністю вільні і поміщаються до секції non-free. В таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з сеції non-free файлосховищ Дебіен, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не поставляється з Дебіен, але по-перше вам доступні інші проглядачі документів PDF, а по-друге сам Acrobat reader можна звантажити з майданчика фірми-виробника і встановити вручну.

Дехто критикує Проект за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Дебіен включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділює деякі програми, як наприклад власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.

Наприкінці 2000 року, у проекті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізувано процеси за допомогою нових "сховищ пакунків" (package pools), і створення тестової (testing) гілки. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.